Павло Тичина «О панно Інно...»

* * *

    О панно Інно, панно Інно!
    Я — сам. Вікно. Сніги...
    Сестру я Вашу так любив —
    Дитинно, злотоцінно.
    Любив? — Давно. Цвіли луги...
    О люба Інно, ніжна Iнно,
    Любові усміх квітне раз — ще й тлінно.
    Сніги, сніги, сніги...
    Я Ваші очі пам’ятаю,
    Як музику, як спів.
    Зимовий вечір. Тиша. Ми.
    Я Вам чужий — я знаю.
    А хтось кричить: ти рідну стрів!
    І раптом — небо... шепіт гаю...
    О ні, то очі Ваші.— Я ридаю.
    Сестра чи Ви? — Любив...

1915 р.

1. Зробіть ідейно-художній аналіз цієї поезії.

2. Чому почуття закоханого юнака для нього ж самого складні й не чітко окреслені. Як про це сказано відповідними словами?

3. У яких тонах і барвах ви намалювали б власну ілюстрацію до цього твору? Чому саме в таких?