Павло Тичина «Арфами, арфами...»

* * *

    Арфами, арфами —
    золотими, голосними обізвалися гаї
    Самодзвонними:
    Йде весна
    Запашна,
    Квітами-перлами
    Закосичена.
    Думами, думами —
    наче море кораблями, переповнилась блакить
    Ніжнотонними:
    Буде бій
    Вогневий!
    Сміх буде, плач буде
    Перламутровий...
    Стану я, гляну я —
    скрізь поточки як дзвіночки, жайворон
    як золотий
    З переливами:
    Йде весна
    Запашна,
    Квітами-перлами
    Закосичена.
    Любая, милая,–
    чи засмучена ти ходиш, 
    чи налита щастям вкрай.
    Там за нивами:
    Ой одкрий
    Колос вій!
    Сміх буде, плач буде
    Перламутровий...

1914 р.

1. Яке значення у цьому творі має колористика й динамічні зміни в природі й настрої закоханого юнака?

2. Якою постає кохана дівчина й весна? Що між цими образами спільного?

3. Що ви можете сказати про образ ліричного героя?